Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/думати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
думати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́мати, маю, єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо їхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш. Мет. 282.