Словник української мови (1937)/дундук

by Борис Грінченко

◀ дунай

Словник української мови Борис Грінченко Д дундук

дунути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дунду́к, ка́, м. 1) Индейский петух. 2) Насмешл.: старый хрыч. Но сей плачу того байдуже, на просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.