Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дури́на, ни, ж. Придурь. Чи він трохи бува не з дуриною? Харьк. Дури́ну стро́їти = Дурнину строїти. Константиногр. у.