Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурноляп

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурноляп
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурноля́п, па, м. Говорящий, наобум, не подумав.