Словник української мови (1937)/дусатися
Зовнішній вигляд
◀ дурчати | Словник української мови Д дусатися |
дусеня ▶ |
|
Ду́сатися, саюся, єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.