Словник української мови (1937)/духовий
| ◀ духовенство | Словник української мови Д духовий |
духовик ▶ |
|
Духо́вий, а, е. Духовный, к духу относящийся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.
| ◀ духовенство | Словник української мови Борис Грінченко Д духовий |
духовик ▶ |
|
Словник української мови — Д
духовий
Борис Грінченко
1937
Духо́вий, а, е. Духовный, к духу относящийся. Якась незвичайна сміливість і духова міць. Мир. ХРВ. 4.