Словник української мови (1937)/духота
Зовнішній вигляд
◀ духопелити | Словник української мови Д духота |
дуча ▶ |
|
Духо́та, ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. I. 83. 2) Спертый воздух.