Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/душарка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
душарка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Душа́рка, ки, ж. и душар, ря, м. В заговоре от душі (опухоли на шее) повидимому в значении душительница, душитель. Мав душар дев'їт синов, мала душарка дев'їт доньок. ЗЮЗО. II. 389.