Словник української мови (1937)/душогубство

by Борис Грінченко

◀ душогубниця

Словник української мови Борис Грінченко Д душогубство

душок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Душогу́бство, ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнарістю, то душогубством безбожним. ЗОЮР. 311. З серця… виходять лихі думки, перелюб, душогубство. Єв. Мр. VII. 21.