Словник української мови (1937)/душіти
| ◀ душівка | Словник української мови Д душіти |
душка ▶ |
|
Душі́ти, шу́, ши́ш, гл. Издавать запах, нести запахом. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт-зна чим і душить.
| ◀ душівка | Словник української мови Борис Грінченко Д душіти |
душка ▶ |
|
Словник української мови — Д
душіти
Борис Грінченко
1937
Душі́ти, шу́, ши́ш, гл. Издавать запах, нести запахом. Любисточку ввірвала, — у голови положу, щоб душіло. Г. Барв. 80. Вона чорт-зна чим і душить.