Словник української мови (1937)/дюдя

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дюдінька Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дюдя 		дюк ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дю́дя, ді, ж. Детск. Холод, холодно. О. 1861. VIII. 8. Ум. Дю́дька, дю́дінька, дю́дічка.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дюдя&oldid=653218