Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дяконівнин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дяконівнин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дяконі́внин, на, не. Принадлежащий дочери диакона.