Словник української мови (1937)/дяків
| ◀ дяка | Словник української мови Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дьячку, дьячковский. Отак чини, як я чиню: люби дочку абичию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.
| ◀ дяка | Словник української мови Борис Грінченко Д дяків |
дяківна ▶ |
|
Словник української мови — Д
дяків
Борис Грінченко
1937
Дякі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дьячку, дьячковский. Отак чини, як я чиню: люби дочку абичию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Нп.