Словник української мови (1937)/дячити
| ◀ дяченятин | Словник української мови Д дячити |
дячиха ▶ |
|
Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
| ◀ дяченятин | Словник української мови Борис Грінченко Д дячити |
дячиха ▶ |
|
Словник української мови — Д
дячити
Борис Грінченко
1937
Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.