Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дячків

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дячишин Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дячків 		дячно ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дячкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащий дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. III. 169.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дячків&oldid=653586