Словник української мови (1937)/діброва
| ◀ дібрівка | Словник української мови Д діброва |
дібровистий ▶ |
|
Дібро́ва, ви, ж. Дубрава. Ой ночують чумаченьки в степу край дороги, розпустили сірі воли по зеленій діброві. Бал. 28. Ум. Дібрі́вка, дібрі́вонька. Чуб. V. 4. Ой зелена моя дібровонька, ой бідна ж моя головонька, ой рано ж тебе спустошено, на сіно траву покошено. Чуб. Шумить, гуде дібрівонька. Чуб. V. 4.