Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дівувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дівувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дівува́ти, ву́ю, єш, гл. Девствовать, жить в девстве. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.