Словник української мови (1937)/дівчур
| ◀ дівчище | Словник української мови Д дівчур |
дігнати ▶ |
|
Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель девушек. Харьк. 2) Гермафродит женского рода. ЕЗ. VIII. 112.
| ◀ дівчище | Словник української мови Борис Грінченко Д дівчур |
дігнати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дівчур
Борис Грінченко
1937
Дівчу́р, ра́, м. 1) Волокита, любитель девушек. Харьк. 2) Гермафродит женского рода. ЕЗ. VIII. 112.