Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дідонько

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідонько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ді́донько, ка, м. Дедушка. Ум. от дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Нп.