Словник української мови (1937)/дій
Зовнішній вигляд
◀ дізріти | Словник української мови Д дій |
дійво ▶ |
|
I. Дій! меж. Выражает удивление и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сті! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люди, а є між нами злодій! Дій його честі! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
II. Дій, до́ю, м. Доение, удой.