Словник української мови (1937)/діловання
| ◀ діло | Словник української мови Д діловання |
діль ▶ |
|
Діло́ва́ння, ня, с. Забор. К. ЧР. 424. Двір у його обгорожений ділованням. Новомоск. у. Ой ти дівчино, моє мальовання, подай мені ручку через діловання. Чуб. V. 1204.