Словник української мови (1937)/дільниця

by Борис Грінченко

◀ дільний

Словник української мови Борис Грінченко Д дільниця

дільце ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дільни́ця, ці, ж. 1) Надел. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отделенная часть для работы в поле. Черк. у. 3) Полевые ворота за деревнею на выезде (Уманск. у.), а также канава вокруг села для отделения царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.