Словник української мови (1937)/діятися
| ◀ діяти | Словник української мови Д діятися |
діяч ▶ |
|
Ді́ятися, гл. безл. 1) Делаться, происходить. Не так то діється все скоро. Котл. Ен. Чудно якось діється між нами. Шевч. 102. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. Шевч. 19. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ном. № 6855. Ді́йся бо́жа воля! Что бог даст! Как богу угодно! Федьк. 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Лебедин. у. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? Ном., стр. 149. 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душе. Кому добре діється, той і співає. Ном. 4) — чим. Зависеть от чего, происходить от чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Харьк. у. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Волч. у. Не багатством тут діється. Г. Барв. 349.