Словник української мови (1937)/еге
| ◀ европейський | Словник української мови Е еге |
егекати ▶ |
|
Еге́, нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, якби то так. Ном. № 5372. 2) Ведь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Ведь так? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц., Кож. 49. 3) Да, как бы не так. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду». — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Выражает тщетность ожидания чего-либо или удивление по поводу обнаружившегося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.