Словник української мови (1937)/жадно
Зовнішній вигляд
◀ жадність | Словник української мови Ж жадно |
жадоба ▶ |
|
Жа́дно, нар. 1) Желательно. Що на людях видно, то і собі жадно. Ном. № 4804. 2) Жадно. Ні, не плаче: змія люта жадно випиває його сльози. Шевч. 178.