Словник української мови (1937)/жалити
| ◀ жалива | Словник української мови Ж жалити |
жалитися ▶ |
|
Жали́ти, лю́, ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.
| ◀ жалива | Словник української мови Борис Грінченко Ж жалити |
жалитися ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жалити
Борис Грінченко
1937
Жали́ти, лю́, ли́ш, гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. Нп. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц.