Словник української мови (1937)/жалля

by Борис Грінченко

◀ жалливий

Словник української мови Борис Грінченко Ж жалля

жалнощі ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́лля́, ля, с. = Жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом попід хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку спіткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.