Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жара

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жара
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жара́, ри́, ж. = Спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4.