Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жарота

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жарота
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жаро́та, ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. М. Пр. 1.