Словник української мови (1937)/жати

by Борис Грінченко

◀ жаснути

Словник української мови Борис Грінченко Ж жати

жатий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Жа́ти, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Мет. 21. Жало два женці. Ном., стр. 298, № 256. Жа́ти на оди́н сніп. Жить в согласии. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сім'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп. Г. Барв. 343.

II. Жа́ти, жму, жмеш, гл. Жать, сжимать. Як є, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к серденьку прижала. Жми, жми, моє серденько. Чуб. III. 250.