Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жахання

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жахання
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жаха́ння, ня, с. 1) Пугание. 2) Страх, испуг. Чуток було чимало для нашого жахання і сподівання. МВ. II. 163. Я пізнаю з їх жахання, що ти, боже мій, зо мною. К. Псал. 129.