Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жбухати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жбухати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жбу́хати, хаю, єш, одн. в. жбу́хнути, ну, неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.