Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жваво

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жваво
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жва́во, нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. II. 81. Ум. Жваве́нько, жваве́сенько.