Словник української мови (1937)/жданки
Зовнішній вигляд
◀ жданики | Словник української мови Ж жданки |
ждання ▶ |
|
Жданки, ків, м. мн. Ожидание. Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили… поїли. Ном. № 5627.