Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жеб

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жеб
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жеб, же́би, сз. 1) = Щоб. Чоловік не ангол, жеб не согрішив. Ном. № 100. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ном. № 4899. 2) Если бы. Жеби, вибачайте, свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827.