Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жебри

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жебри
Київ: Соцеквидав України, 1937

Же́бри, рів, м. мн. Нищенствование, попрошайничество, прошение милостыни. Піти́ на же́бри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.