Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жевжик

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жевжик
Київ: Соцеквидав України, 1937

Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Ветренник, вертопрах. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. Жевжичок.