Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жежко

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жежко
Київ: Соцеквидав України, 1937

Же́жко, нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. II. 403.