Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/желіпало

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
желіпало
Київ: Соцеквидав України, 1937

Желіпало, ла, м. 1) Медленно ядущий. 2) Крикун.