Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жень

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жень
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жень, ні, ж. 1) Сжин, ужин. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снаряд, посредством которого взлезают на дерево для осматривания бортей. Радом. у.