Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жеребцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жеребцювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жеребцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Быть жеребцом. Употреблено Котляревским в рассказе о превращении различных народов в животных. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.