Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жерти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жерти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Же́рти, жеру́, ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові розкрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.