Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/живити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Живи́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Оживлять, оставлять живым. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.