Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/живо

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живо
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жи́во, нар. 1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. II. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата. 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.