Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/живти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Живти́, живу́, ве́ш, гл. = Жити. Тут колись добре було живти нашим батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так. Кобел. у.