Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жиляник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жиляник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жи́ляник, ка, м. Пресный корж из ржаной муки на воде, который пекут в первый понедельник великого поста. Харьк. и Киев. г.