Словник української мови (1937)/жировий

by Борис Грінченко

◀ жирований

Словник української мови Борис Грінченко Ж жировий

жировитий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жирови́й, а́, е́. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти в картах). КС. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.