Словник української мови (1937)/житець

by Борис Грінченко

◀ жительний

Словник української мови Борис Грінченко Ж житець

житечко ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жите́ць, тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть… чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. I. 127. 2) Раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу кінець. Ном. № 10138.