Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/житина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
житина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жити́на, ни, ж. 1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина. 2) Ржаное зерно. В'язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.