Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жичити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жичити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жи́чити, чу, чиш, гл. = Зичити. Тим не жичу тобі лиха, розкажи, будь ласкав, зтиха. Ном. Боярину, красний паничу, доброго здоров'я жичу. Метлинський. 202.